Результати дослідження "Культурне середовище та ситуація в Криму"

Четвер, 14 січня 2016, 17:49

Дослідницький центр «SPHERA» на замовлення Державного підприємства «Кримський дім» провів комплексне дослідження присвячене змінам та актуальній ситуації у культурній сфері в Криму – наскільки покращився чи погіршився доступ жителів півострова до задоволення своїх культурних потреб, які зміни сталися у мовній сфері, можливостях кримчан отримувати освіту своєю рідною мовою, доступі до друкованої преси на рідній мові, інших ЗМІ, а також наявності відповідних культурних та національних заходів. Крім того, були підняті питання присвячені оцінкам по обидва боки фактичного кордону останніх подій, пов’язаних із півостровом, зокрема торгівельної та енергетичної блокад Криму з боку материкової України.

 

Для вивчення даної проблематики були  використані як кількісна методологія – особисте інтерв’ю, поштове анкетування, так і якісний підхід -  проведення фокус-груп.

Становище української мови у Криму після його анексії Росію значно погіршилося. Про це заявляє більшість опитаних: як ті, хто досі  мешкає на півострові, так і ті, хто нещодавно переїхав звідти на материкову частину країни. 

За словами респондентів, йде цілеспрямоване витіснення української мови з усіх сфер життя кримчан:

  • на початку анексії та у самий розпал «референдуму» у березні 2014 року це проявлялося у тому, що використання української мови у публічному місці на півострові наражало людину на реальну небезпеку. Нині ця небезпека зберігається, хоча радикалізм та ейфорія, характерні початковому періоду анексії, за оцінкою респондентів, вже не такі високі;
  • воно проявляється не лише у її витісненні як офіційної мови, а й як мови повсякденного спілкування;
  • через ці причини та загальну соціально-психологічну ситуацію, яка склалася на півострові, за словами респондентів, використання української мови чи бодай українських слів у публічних місцях та з незнайомими людьми зведено до мінімуму;
  • респонденти також вказували на тотальне витіснення української з діловодства та усіх офіційних операцій. Це робиться навіть попри формальну тримовність Криму (російська, українська, кримськотатарська), яка закріплена у фактично діючому там в цей час законодавстві. Як підкреслюють опитані, усе діловодство здійснюється російською мовою, а заяви українською чи кримськотатарською мовами просто не приймаються. Посилання на республіканські та навіть російські федеральні закони жодним чином не впливають на небажання чиновників приймати документи оформлені не російською мовою. При цьому респонденти вказують на те, що дуже часто серед цих чиновників ті ж самі люди, які працювали на свої посадах до анексії і які володіють українською мовою.
  • фактично немає на півострові і доступу до україномовної друкованої преси. Більшість опитаних стверджує, що після анексії можливості доступу до україномовних ЗМІ значно погіршилися. 
  • у місцевих кабельних мережах відсутні українські канали, за виключенням кількох розважальних, які жодним чином не торкаються у своєму мовленні політичних питань. Відтак однією з небагатьох можливостей дивитися українські канали є супутникове телебачення саме по причині технічної складності блокувати їхнє мовлення через цей спосіб сигналу.

Порівняна більшість респондентів вважають, що становище кримськотатарської мови після анексії також погіршилося. Однак значна частина опитаних не може визначитися з цього питання – це в першу чергу стосується респондентів, які не є кримськими татарами і тому воно є для них не таким релевантним.

Разом із тим, що розмови кримськотатарською у публічних місцях можуть викликати агресію чи образи від проросійськи налаштованих жителів півострову, більшість опитаних погоджуються у тому, що тиск на українську мову нині є трохи більшим. Це, на їхню думку, пояснюється антиукраїнською пропагандою, під впливом якої постійно перебувають кримчани.

Порівняно менший тиск на кримськотатарську мову, за словами опитаних, можна пояснити намаганням влади Криму домогтися лояльності якомога більшої кількості кримських татар задля своїх цілей.

Однак респонденти висловили побоювання, що ця політика може різко змінитися і це відіб’ється в тому числі на кримськотатарській мові та можливостями нею користуватися. Найголовнішою причиною є організація лідерами кримських татар торгівельної і, що більш важливо, енергетичної блокади півострова.  Через це, усю провину за труднощі, викликані цими акціями, поклали на кримських татар. За словами опитаних, особливо кримськотатарської національності, з них почали активно створювати нового ворога, так само, як свого часу створювали ворога з українців.

 

  • Середа, 01 лютого 2017, 11:23

    Результати дослідження "Настрої окремих територіальних громад Донецької та Луганської областей"

    Дослідницький центр SPHERA на замовлення ПРООН в Україні провів дослідження у Донецькій та Луганській областях присвячене інформаційним вподобанням, громадянській активності та ставлення до вимушених переселенців з боку тамтешніх жителів. Усього на території Донецької та Луганської областей було проведено 807 (по 400 у кожній області) особистих формалізованих інтерв’ю за  вибіркою, яка репрезентує доросле населення (старше 18 років) 20ти виділених  територіальних громад за статтю, віком, а також типом населеного пункту. 

  • Четвер, 11 серпня 2016, 13:06

    Результати дослідження «Еволюція настроїв вимушених переселенців з Криму»

    Дослідницький центр SPHERA на замовлення ДП «Кримський дім» провів соціологічне дослідження присвячене тому, як змінилися погляди вимушених переселенців з Криму на низку питань: в першу чергу, на допомогу з боку держави,  оцінки респондентами довідки вимушеного переселенця, того, як вони адаптувалися за цей час на новому місці, які недержавні організації продовжують допомогу ВПО, а також, якими є найбільш розповсюджені  форми цієї допомоги.

  • Четвер, 19 травня 2016, 12:22

    Прес-анонс: дослідження "Еволюція настроїв вимушених переселенців з Криму"

    Дослідницький центр SPHERA на замовлення ДП «Кримський дім» розпочав соціологічне дослідження присвячене тому, як змінилися погляди вимушених переселенців з Криму на низку питань. Головною метою даного дослідженні є виявлення можливих змін в оцінках вимушених переселенців з Криму щодо таких сфер, як допомога з боку держави, а також конкретизувати, яких форм вона набула, чи стала більш відчутною, чи залишилася без змін або ж зменшилася у порівнянні з 2014, 2015 роками; оцінка респондентами довідки вимушеного переселенця, того, як вони адаптувалися за цей час на новому місці, які недержавні організації продовжують допомогу ВПО, а також, якими є найбільш розповсюджені  форми цієї допомоги.