Результати дослідження "Культурне середовище та ситуація в Криму"

Четвер, 14 січня 2016, 17:49

Дослідницький центр «SPHERA» на замовлення Державного підприємства «Кримський дім» провів комплексне дослідження присвячене змінам та актуальній ситуації у культурній сфері в Криму – наскільки покращився чи погіршився доступ жителів півострова до задоволення своїх культурних потреб, які зміни сталися у мовній сфері, можливостях кримчан отримувати освіту своєю рідною мовою, доступі до друкованої преси на рідній мові, інших ЗМІ, а також наявності відповідних культурних та національних заходів. Крім того, були підняті питання присвячені оцінкам по обидва боки фактичного кордону останніх подій, пов’язаних із півостровом, зокрема торгівельної та енергетичної блокад Криму з боку материкової України.

 

Для вивчення даної проблематики були  використані як кількісна методологія – особисте інтерв’ю, поштове анкетування, так і якісний підхід -  проведення фокус-груп.

Становище української мови у Криму після його анексії Росію значно погіршилося. Про це заявляє більшість опитаних: як ті, хто досі  мешкає на півострові, так і ті, хто нещодавно переїхав звідти на материкову частину країни. 

За словами респондентів, йде цілеспрямоване витіснення української мови з усіх сфер життя кримчан:

  • на початку анексії та у самий розпал «референдуму» у березні 2014 року це проявлялося у тому, що використання української мови у публічному місці на півострові наражало людину на реальну небезпеку. Нині ця небезпека зберігається, хоча радикалізм та ейфорія, характерні початковому періоду анексії, за оцінкою респондентів, вже не такі високі;
  • воно проявляється не лише у її витісненні як офіційної мови, а й як мови повсякденного спілкування;
  • через ці причини та загальну соціально-психологічну ситуацію, яка склалася на півострові, за словами респондентів, використання української мови чи бодай українських слів у публічних місцях та з незнайомими людьми зведено до мінімуму;
  • респонденти також вказували на тотальне витіснення української з діловодства та усіх офіційних операцій. Це робиться навіть попри формальну тримовність Криму (російська, українська, кримськотатарська), яка закріплена у фактично діючому там в цей час законодавстві. Як підкреслюють опитані, усе діловодство здійснюється російською мовою, а заяви українською чи кримськотатарською мовами просто не приймаються. Посилання на республіканські та навіть російські федеральні закони жодним чином не впливають на небажання чиновників приймати документи оформлені не російською мовою. При цьому респонденти вказують на те, що дуже часто серед цих чиновників ті ж самі люди, які працювали на свої посадах до анексії і які володіють українською мовою.
  • фактично немає на півострові і доступу до україномовної друкованої преси. Більшість опитаних стверджує, що після анексії можливості доступу до україномовних ЗМІ значно погіршилися. 
  • у місцевих кабельних мережах відсутні українські канали, за виключенням кількох розважальних, які жодним чином не торкаються у своєму мовленні політичних питань. Відтак однією з небагатьох можливостей дивитися українські канали є супутникове телебачення саме по причині технічної складності блокувати їхнє мовлення через цей спосіб сигналу.

Порівняна більшість респондентів вважають, що становище кримськотатарської мови після анексії також погіршилося. Однак значна частина опитаних не може визначитися з цього питання – це в першу чергу стосується респондентів, які не є кримськими татарами і тому воно є для них не таким релевантним.

Разом із тим, що розмови кримськотатарською у публічних місцях можуть викликати агресію чи образи від проросійськи налаштованих жителів півострову, більшість опитаних погоджуються у тому, що тиск на українську мову нині є трохи більшим. Це, на їхню думку, пояснюється антиукраїнською пропагандою, під впливом якої постійно перебувають кримчани.

Порівняно менший тиск на кримськотатарську мову, за словами опитаних, можна пояснити намаганням влади Криму домогтися лояльності якомога більшої кількості кримських татар задля своїх цілей.

Однак респонденти висловили побоювання, що ця політика може різко змінитися і це відіб’ється в тому числі на кримськотатарській мові та можливостями нею користуватися. Найголовнішою причиною є організація лідерами кримських татар торгівельної і, що більш важливо, енергетичної блокади півострова.  Через це, усю провину за труднощі, викликані цими акціями, поклали на кримських татар. За словами опитаних, особливо кримськотатарської національності, з них почали активно створювати нового ворога, так само, як свого часу створювали ворога з українців.

 

  • Понеділок, 23 квітня 2018, 11:17

    Прес-реліз "Обізнаність жителів Донеччини про реформу децентралізації: склянка наполовину повна"

    Більшість мешканців Донецької та Луганської областей нічого не знають про діяльність та рішення навіть не обласної, а й своєї районної ради. Такі дані опитування, проведеного на Донбасі нашим Дослідницьким центром SPHERA на замовлення ПРООН в Україні. Як показало дослідження, порівняна більшість респондентів у Донецькій області і досі ніколи не знає, які рішення ухвалюються її районною радою. Поінформованість жителів Луганської області про діяльність їхніх районних рад є дещо кращою: частка тих, хто взагалі нічого не знає про ухвалені місцевою владою рішення, становить близько третини опитаних.

  • Понеділок, 02 квітня 2018, 15:28

    Прес-реліз "Готовність мешканців окремих територіальних громад Донецької та Луганської областей допустити у своє життя вимушених переселенців"

    Як показало опитування Дослідницького центру SPHERA, у 2018-му, в порівнянні з минулим роком, кількість готових допустити вимушених переселенців у своє найближче коло (в якості членів родини або близьких друзів) в Донецькій області помітно знизилася. Водночас збільшилася кількість готових допускати вимушено переміщених осіб лише в якості жителів своєї області. Подібна ж тенденція, однак не так яскраво виражена, спостерігається і в Луганській області. В тому числі, за рахунок помітного зниження частки респондентів, які у 2017 році не змогли визначитися з своїм ставленням до вимушених переселенців.

  • П'ятниця, 23 лютого 2018, 16:00

    Прес-реліз "Як змінилися у 2017 році можливості киян купувати продукти"

    Лише 15% киян стверджують, що у 2017 році могли купувати в цілому більше продуктів, ніж у попередні роки.