Попередні результати онлайн-опитування «Право на самозахист та легальна зброя: ставлення громадян України»

Четвер, 22 жовтня 2015, 08:04

Дослідницький центр “SPHERA” на замовлення Української асоціації власників зброї провів онлайн-опитування з метою дізнатися ставлення українських громадян до права на самозахист та надання законодавчого статусу обігу цивільної зброї серед населення. 

Респондентам було запропоновано ряд запитань, які стосувалися їхніх оцінок ситуації в країні, довіри до різних інститутів, їхнього ставлення та інформованості щодо наявного законодавчого регулювання обігу зброї для цивільних, можливих змін у ньому та того, до чого ці кроки можуть призвести. Період дослідження: 7 – 22 жовтня 2015 року.

Повні результати будуть оприлюднені наступного тижня, а поки пропонуємо стисле резюме отриманих даних:

1. Оцінюючи ситуацію, яка склалася в країні, більшість опитаних назвали її напруженою, а ще третина респондентів вважають цю ситуацію вибухонебезпечною та критичною. Протилежної думки дотримуються лише кілька відсотків опитаних.

 

 

 

2. Головний шлях зміни суспільного ладу респонденти бачать у поступовому покращенні життя шляхом реформ (80%), тоді як за радикальні зміни, пов’язані з насильницькими методами, виступають 13%. 

3. Абсолютна більшість опитаних повністю або частково не довіряє міліції (93%), прокуратурі (96%) та судам (95%). СБУ не довіряє 74% респондентів і водночас 21% довіряє цій спецслужбі. 

4. Позитивний рейтинг довіри серед силових структур мають: армія (71% проти 25% недовіри), добровольчі батальйони (70% проти 22% недовіри) та нова поліція (75% проти 15% недовіри).

5. Довіра до влади у респондентів є традиційно вкрай низькою. Так Верховній раді не довіряє 91% (довіряють – 6%), прем’єр-міністру не довіряють 80% (15% довіряють). Трохи кращий, однак усе одно негативний, рейтинг довіри до Президента – 33% довіряють і 61% не довіряє голові держави. 

6. Натомість до волонтерів у абсолютної більшості опитаних повна або часткова довіра – 90% (натомість 7% їм не довіряють).

7. Оцінки респондентів щодо наявної криміногенної ситуації у їхньому районі проживання фактично розділилися навпіл: частина опитаних характеризували її як цілком або повністю безпечну і стільки ж висловлювали протилежну оцінку.

8. З огляду на вкрай низьку довіру до силових структур, абсолютна більшість опитаних не вірить у те, що вони зможуть приборкати обіг нелегальної зброї в Україні. При цьому, близько половини опитаних взагалі вважають, що ці органи самі зацікавлені в існуючому стані справ і отримують від обігу нелегальної зброї вигоду. Ще трохи більше третини опитаних вважають, що, навіть за бажання, у МВС та СБУ просто не вистачить ресурсів аби приборкати обіг нелегальної зброї. Оптимістично налаштовані лише 10% респондентів.

9. Так само, недовіру до правоохоронних органів необхідно враховувати при розгляді відповідей респондентів на питання «Хто здатен найбільш позитивно вплинути на стан громадської безпеки?». Більшість опитаних (60%) відповіли, що це можуть зробити самі громадяни. Чверть опитаних, з огляду на високу довіру до нової поліції, вважає, що вона також здатна це зробити. 

10. Абсолютна більшість опитаних підтримує внесення таких змін до Конституції як: право громадянина на збройний захист себе та власного житла (93%), право громадянина на збройний захист життя та здоров’я оточуючих (85%), право громадянина на збройний захист власного майна (89%).

11. Відтак більшість респондентів виступає за ухвалення найближчим часом закону, який би регулював обіг зброї для цивільного населення – 93%.

12. Крім того, опитані виступають за включення у цей закон норми про надання громадянам права на володіння короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю (пістолетів, револьверів) для самозахисту – 89%.

13. Основними аргументами прихильників цього закону та включення у нього норми про володіння короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю є: це призведе до зниження рівня злочинності (63%), підвищить соціальну відповідальність громадян (58%) та стане стримуючим фактором для проявів сепаратизму та тероризму (42%).

14. Натомість основними аргументами противників надання відповідного права були побоювання, що це призведе до зростання жертв через побутові конфлікти (7%), цю зброю зможуть придбати психічно неврівноважені люди (5%), а також, що це вплине на зростання злочинності (5%).

Усього за два тижні опитування було отримано 28 294 анкети. Власників зброї, серед тих, хто взяв участь в дослідженні – 21%. Решта заявили, що не володіють зброєю.

  • Середа, 01 лютого 2017, 11:23

    Результати дослідження "Настрої окремих територіальних громад Донецької та Луганської областей"

    Дослідницький центр SPHERA на замовлення ПРООН в Україні провів дослідження у Донецькій та Луганській областях присвячене інформаційним вподобанням, громадянській активності та ставлення до вимушених переселенців з боку тамтешніх жителів. Усього на території Донецької та Луганської областей було проведено 807 (по 400 у кожній області) особистих формалізованих інтерв’ю за  вибіркою, яка репрезентує доросле населення (старше 18 років) 20ти виділених  територіальних громад за статтю, віком, а також типом населеного пункту. 

  • Четвер, 11 серпня 2016, 13:06

    Результати дослідження «Еволюція настроїв вимушених переселенців з Криму»

    Дослідницький центр SPHERA на замовлення ДП «Кримський дім» провів соціологічне дослідження присвячене тому, як змінилися погляди вимушених переселенців з Криму на низку питань: в першу чергу, на допомогу з боку держави,  оцінки респондентами довідки вимушеного переселенця, того, як вони адаптувалися за цей час на новому місці, які недержавні організації продовжують допомогу ВПО, а також, якими є найбільш розповсюджені  форми цієї допомоги.

  • Четвер, 19 травня 2016, 12:22

    Прес-анонс: дослідження "Еволюція настроїв вимушених переселенців з Криму"

    Дослідницький центр SPHERA на замовлення ДП «Кримський дім» розпочав соціологічне дослідження присвячене тому, як змінилися погляди вимушених переселенців з Криму на низку питань. Головною метою даного дослідженні є виявлення можливих змін в оцінках вимушених переселенців з Криму щодо таких сфер, як допомога з боку держави, а також конкретизувати, яких форм вона набула, чи стала більш відчутною, чи залишилася без змін або ж зменшилася у порівнянні з 2014, 2015 роками; оцінка респондентами довідки вимушеного переселенця, того, як вони адаптувалися за цей час на новому місці, які недержавні організації продовжують допомогу ВПО, а також, якими є найбільш розповсюджені  форми цієї допомоги.